«Нові схеми шахраїв»

В Україні за підсумками 2017 року почастішали випадки вчинення кіберзлочинів,  пов’язаних з платіжними банківськими картами. За цей час число шахрайських операцій перевищило 77 тисяч випадків. Необхідно звернути увагу на найрозпозсюдженіші види шахрайств:

«Скімінг»

За даними кіберполіції, найбільш поширеним видом злочинів став скімінг – зчитування даних платіжної картки за допомогою спеціальних пристроїв. Скімери прикріпляють до банкоматів накладки на картоприймач і клавіатуру. За їх допомогою шахраї збирають дані з магнітної смуги карти і дізнаються ПІН-код. Після чого інформація записується на дублікат карти і злочинці знімають з неї кошти.
Потрібно звертати увагу на зовнішній вигляд банкомату, особливо того, що встановлений поза відділенням. У випадку виявлення нетипових накладок, додаткових камер та інших підозрілих пристроїв необхідно негайно припинити операцію і звернутися на гарячу лінію банку.

«Фішинг»

Іншим поширеним видом шахрайства в Україні є фішинг, який досягається шляхом проведення масових розсилок електронних листів від імені популярних брендів або банків, а також особистих повідомлень всередині соціальних мереж.
У листі часто міститься пряме і досилання на сайт, наприклад сайт для переказу грошових коштів з карти на карту або поповнення Мобільного рахунку. У випадку проведення операцій на вказаних сайтах, при зазначенні реквізитів платіжної банківської карти, вся конфіденційна інформація потрапляє до шахраїв.
У зв’язку з цим не рекомендується реєструватися на сумнівних сайтах і переходити за підозрілими посиланнями. Ознакою фітингового сайту може бути попередження від браузера про недостовірний сертифікат. Відмінності в назві домену в адресному рядку і в тексті або на банері також можуть свідчити про те, що сайт є шахрайським.

«Дзвінок з банку»
Зокрема, шахраї часто вдаються до методів використання схеми зі «дзвінками від банку». Під приводом підвищення кредитного ліміту, підтвердження платежу, блокування карти і т.д., злочинці дзвонять клієнтам банку, представляючись при цьому співробітниками Служби безпеки фінустанови. Увійшовши в довіру осіб, «співробітник банку» виманює у жертви ПІН, СVV-код, паролі до клієнт-банку, паролі з СМС та іншу інформацію. Отримавши ці дані, шахрай переказує кошти на свої рахунки і швидко їх переводить. У цьому випадку власник карти добровільно розкриває конфіденційні дані і здійснює переказ коштів, і тому довести факт вчинення злочину важко, оскільки клієнт банку порушив правила безпеки
Співробітники банку ніколи і ні в якому разі не можуть звертатися до клієнта з метою дізнатися його ПІН-код або інші паролі.

«Дзвінок «покупця»
Аферисти також активно працюють на популярних онлайн-майданчиках безкоштовних оголошень. Наприклад, продавцеві може прийти дзвінок від потенційного “покупця”, якому терміново знадобився товар, і він готовий навіть переплатити за нього. Однак провести оплату «покупець» готовий тільки безготівково. В ході «оплати» шахраї дізнаються конфіденційні дані особи або змушують її провести на терміналі операцію «підтвердження» платежу.

«Виграш» цінного призу
Ще одним популярним ходом аферистів є схема з «виграшем» цінних призів. Суть такого методу полягає в тому, що людині на телефон або електронну пошту приходить повідомлення наступного змісту: «Вітаємо, Ви виграли новий автомобіль / квартиру! Для отримання призу перейдіть за посиланням».
На сайті буде вказаний список мобільних номерів «переможців», серед яких і телефон потенційної жертви. Передзвонивши.за контактними номерами, людина потрапляє в руки шахраїв, які переконують, що вона дійсно виграла приз, але для отримання необхідно оплатити «податок на прибуток». Після оплати «податку», організатори акцій безслідно зникають, їх телефони не відповідають, а сайт припиняє своє існування. Якщо в результаті шахрайських дій гроші все ж були зняті, то варто звернутися до кіберполіції. При своєчасному повідомленні про злочин, протягом доби-двох, поліцейські можуть провести блокування даних коштів, звернувшись до представників банку. У разі запізнілого звернення встановити організаторів афери і повернути власникам викрадені гроші буде складно».

Начальник Миронівського відділу
Кагарлицької місцевої прокуратури
молодший радник юстиції Р. Піголь

Эта запись защищена паролем. Введите пароль, чтобы посмотреть комментарии.